«Спільнота фахівців-прихильників груп рівних невпинно зростає»: чим запам’ятався онлайн-курс для фасилітаторок і фасилітаторів
Поділитися
У січні–квітні 2024 року Проєкт провів два тренінгові онлайн-курси для лікарів і лікарок, медичних сестер і медичних братів первинної і спеціалізованої медичної допомоги, які прагнули опанувати навички для створення групи рівних у своєму закладі. Усі учасники були обрані до навчання на конкурсній основі.
Перший тренінг, що тривав з 25 січня по 27 лютого, успішно завершили 30 фахівців. Другий тренінг, який пройшов 14 березня–16 квітня, — закінчило 31 спеціаліст та спеціалістка.
Групи рівних — непростий формат БПР. Його особливість в тому, що він є самокерованим і довготривалим. Фахівці закладу під чуйним супроводом фасилітатора самостійно організовують зустрічі, наповнюють їх змістом, підтримують діяльність групи протягом років.
«Цей формат вимагає від фахівців вмотивованості, дисципліни, відкритості до нового досвіду й знань, активності. І саме такі фахівці кожен раз приходять навчатися на онлайн-курс для фасилітаторів і фасилітаторок груп рівних. Кожен раз я надихаюся мотивацією, енергією, натхненням, які дарують нам учасниці й учасники. Мені радісно, що спільнота фахівців-прихильників груп рівних невпинно зростає»,
— підсумовує цикл тренінгів Ольга Короленко, координаторка з розбудови потенціалу і з моніторингу й оцінювання Україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти».
А ось що кажуть самі учасниці:
«Насамперед, мене спонукає до цього медична директорка, яка пройшла навчання і є фасилітатором. Хочемо спробувати організувати групу рівних для медичних сестер»
(Тетяна Іванова, головна медична сестра, м. Васильків)
«У нашій команді давно назріла потреба в групі рівних. Команда молода, часто обговорюємо різні професійні ситуації з різних сторін, бачу як це необхідно. Я хотіла б отримати знання, щоб зробити наші обговорення групою рівних і зробити їх ефективнішими»
(Лілія Афанасьєва, лікарка, завідувачка амбулаторії, Ірпінь)
«До повномасштабного вторгнення я вела активне соціальне життя у Харкові, спрямоване саме на розвиток медичної спільноти. В містечку, де я зараз проживаю, цей напрямок взагалі не розвинений, а мені б дуже хотілось стати тим мостиком, який міг би об’єднати місцевих лікарів в одну дружну родину»
(лікарка)