Про сучасну освіту в новому епізоді подкасту «‎Намацальна медосвіта»

Ну що, радуємо вас на вечір п’ятниці щотижневим випуском епізоду нашого подкасту —> https://li.sten.to/1rosk673

У шостому епізоді подкасту «‎Намацальна медосвіта» Михайло Винницький, соціолог, тренер і викладач НаУКМА говорить із Ренато Ґалеацці, лікарем, професором, членом Швейцарської академії медичних наук, консультантом проєкту з питань політики щодо безперервного професійного розвитку лікарів і стажування про складові сучасної освіти й підготовку медичних фахівців в Україні й інших країнах:

• три складові сучасної освіти: знання, навички, ставлення,
• яке значення має слово ‘attitude’/«‎ставлення» в українській та англійській мовах,
• проблема відокремлення медичних ЗВО від лікарень,
• різниця медичних систем України й Таджикистану, а також чому саме ці дві країни порівнюють співрозмовники,
• як балансувати дослідницьку діяльність із викладацькою, а також роботу в лікарні.

Зрештою в цьому епізоді ми почуємо чи може лікар бути занадто емпатичним й відтак поступатися агенцією медицини заради агенції вподобань пацієнта і звісно ще раз впевнимося у важливості формату БПР — груп рівних.

Словом, ми не втрималися й залишили для вас у цьому дописі ще кілька цитат професора Ренато для натхнення:

• ‘You have to be a representative of medicine, but you also have to be an advocate of the patient. You have to understand both. Being empathetic is something, a talent and a skill that you have learned, and you have to find a balance’.
• ‘In Ukraine, the university is separate from the hospital. The first thing to be done is to combine the university with a hospital, to integrate education at the bedside with theoretical teaching at university. A university hospital is a campus.’
• ‘If you get an academic career, you have to work a little bit more than somebody else’.
• ‘Teaching attitudes, teaching empathy, are two things. One is a model and the other thing is skills’.
• ‘The important thing is not to know everything. The important thing is to know as much as possible and to know where your competencies end’.
• ‘The positive attitude towards your patient is not smiling but to have empathy and to have a belief in what he says, that you want to understand when he says. A relation that you need is you have to find out how much does the patient want to know, how much information does he need? Does he want to help you make the decisions, or is he so confident that he makes everything what you decide?’