Про Літній клуб 2022: частина 2

Поділитися

Ранок середи на Літньому клубі розпочався з рефлексій і дослідження інтелектуальної історії України спільно з філософом, політологом та письменником Володимиром Єрмоленком. «Пропоную нам сьогодні передовсім подумати чим республіка відрізняється від імперії. З латинської res publica — спільна справа, справа громади, форма правління, яка об’єднує людей. Імперія характеризується політикою «згори донизу», намагається реалізувати волю умовного одноосібного царя, непохитного абсолюту. В той час як республіка передбачає зворотню політику, коли вільні люди об’єднуються у вільні громади, коли громади об’єднуються у вільні держави, а держави – у вільні об’єднання країн. Сьогодні у російсько-українській війні ми переживаємо битву планетарного масштабу — ми маємо, певною мірою, війну ідеї республіки проти ідеї тиранії», — коментує письменник. 

Словом, складних запитань було багато, ось лише частинка з тих, над якими ми пропонуємо подумати й вам: 

  • Чи можемо ми говорити про тяглість української політичної культури? 
  • Як можна її локалізувати в історії боротьби республіки та імперії? 
  • Якими є особливості української політичної культури в контексті загальноєвропейської? 
  • Якою є традиція антитиранічного й республіканського мислення в Європі, та як український досвід влаштовується в цю традицію? 
  • Як рефлексія про українську політичну культуру може нам допомогти переосмислити наших класиків: Сковороду, Котляревського, Шевченка, Марка Вовчка, Костомарова, Драгоманова, Лесю Українку, Хвильового та інших? 

Український підприємець Валерій Пекар знайомив учасників й учасниць з інтегральною динамікою — ефективною моделлю еволюції мислення, лідерства та управління, що описує розвиток психосоціальних систем різного масштабу. «Людське мислення поступово розвивається від одного збалансованого стану до іншого. Кожна стадія визначає свій спосіб сприйняття світу – парадигму мислення, які не є добрими чи злими, але які спонукають до добрих чи злих вчинків. Усвідомлення різноманітності парадигм мислення — перший крок до розуміння того, ким ми є, якими є наші обмеження й стимули до розвитку. До речі, немає більшої несправедливості, ніж рівне ставлення до нерівних. Саме тому й інструменти управління людськими ресурсами мають бути глибоко персоналізовані, виходячи із цінностей та життєвих цілей співробітників», — розповідає громадський діяч.

Ввечері доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Михайло Винницький, літературознавиця Тетяна Огаркова й редакторка The Ukrainians Богдана Неборак з’ясовували навіщо медикам культура й детально заглиблювалися в контекст українськості, радили слухачам і слухачкам як надолужити шкільні прогалини. «Ходіть на презентації книжок українських авторів й авторок, читайте українську літературу, переосмислюйте контексти. Відвідуйте з друзями музеї, ходіть на виставки й екскурсії українськими містами. Сьогодні кожен і кожна можуть відкрити для себе контекст українськими у той чи інший спосіб», — коментує Тетяна Огаркова.

Наступного дня у панельній сесії учасники та учасниці працювали з поняттям етики в прийнятті медичних рішень. Павло Худ, заступник декана факультету суспільних наук Українського католицького університету, ставив присутнім складні запитання, які часом не мали одностайної відповіді. Пропонуємо й вам над ними замислитися: 

  • Чому люди діють неетично й незаконно?
  • Чому та за яких умов ми чинимо зло?
  • Що мотивує нас чинити зло та як ми намагаємося пояснювати це?
  • Що таке зло?
  • Чому хороші люди можуть робити погані справи?

«‎Вузькі рамки сприйняття світу та сильний контекст можуть підштовхнути добрих людей до неетичних рішень. Незалежно від своїх добрих намірів і сильних цінностей, людина може адаптуватися до неетичних практик у відповідному організаційному контексті й з часом втрачати здатність бачити свої помилки», — коментує отець.

Михайло Винницький мав з учасниками й учасницями активний діалог щодо поняття «бар’єру» війни, мрій про Україну: «‎Китайський ієрогліф для слова криза виглядає ось так — 危机. Цей ієрогліф складається з двох знаків: той, що ліворуч позначає небезпеку, той що праворуч — можливість. Для китайців криза — це поєднання небезпеки та можливостей. Навіть якщо завтра ми переможемо, нам повернуть всі території, Україна ще довго перебуватиме в масштабній політичній, економічній та екологічній кризі. Наше завдання — перетворити кризу на можливість».

До сесії з Павлом Ковтонюком, заступником міністра охорони здоров’я України з 2016 по 2019 р., співзасновником Українського центру охорони здоров’я (UHC) усі мали прочитати уривок із документа під назвою «Соціальне страхування та суміжні послуги», який також мав неформальну назву «Звіт Беверіджа» й подумати над візією розвитку й відбудови України після перемоги. Саме «план Беверіджа» став основою масштабних реформ у соціальній сфері у Британії, визначив подальший розвиток систем соціального забезпечення по всьому світу та призвів до появи поняття «держави загального добробуту (welfare state). 

«‎Цей документ також призвів до створення Національної служби здоровʼя у Великій Британії у 1948 році. Документ підготував окремий комітет під керівництвом парламентаря Вільяма Беверіджа з травня по листопад 1942, у розпал Другої світової війни. Я пропоную подивитися на «план Беверіджа» як на приклад планування післявоєнної відбудови під час війни й подумати для чого нам наша перемога? Які лиха ми хочемо подолати? Що ми хочемо здобути й від чого ми готові відмовитися?», — коментує Павло. 

Зібрали для вас читанку — рекомендації доброї літератури від спікерів і спікерок події:

Copyright © 2023 Mededu