Освітній тур в Швейцарію

Поділитися

Цього тижня, з 5 по 8 червня 2023 року, в Базелі (Швейцарія) проходив візит з вивчення швейцарської моделі університетських лікарень, який ми організували для наших медиків та представників урядових та медичних закладів. Разом ми вивчали швейцарську систему охорони здоров’я та систему медичної освіти, яка зробила Швейцарію еталоном у цих сферах.

Наша група фахівців — це лідери та освітяни у сфері охорони здоров’я. Серед них Сергій Дубров, заступник міністра охорони здоров’я України, представники Національної служби здоров’я України, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Департаменту охорони здоровʼя Львівської ОВА, Рівненської обласної клінічної лікарнї імені Юрія Семенюка та Медичної мережі “Добробут”.

Нижче ми поділимося цікавими фактами та думками про поїздку.

Цікаві факти про систему охорони здоров’я та систему медичної освіти Швейцарії:

У Швейцарії максимально децентралізована та розгалужена мережа сімейних лікарів та медсестер й медбратів. Це дозволяє оперативно реагувати на виклики в системі охорони здоровʼя;
Медичні професії, від лікарів до хіропрактиків, регулюються федеральним законом про медичні професії;
Освітні програми медичних професій, як додипломні та післядипломні, обовʼязково проходять процедуру акредитації.

Перший день освітнього туру

В перший день візиту група фахівців і фахівчинь була у Швейцарському інституті тропічного та громадського здоров’я (Swiss TPH). Це провідна установа в галузі досліджень, навчання та послуг у сфері охорони здоров’я, а також імплементатор україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти». Тут працює понад 900 людей з 80 країн світу.

«Такі навчальні поїздки для нас — це важливий внесок у формування майбутнього охорони здоров’я України. Колись Швейцарія покладалася на досвід Канади, деяких медичних шкіл США, Маастрихтського університету, а сьогодні ми маємо змогу вивчати швейцарський досвід. Вивчення швейцарської системи охорони здоров’я, медичної освіти допоможе нам запроваджувати сучасні підходи до навчання, зокрема в рамках університетських лікарень, які сприятимуть поліпшенню компетенцій лікарів і лікарок, медичних сестер і медичних братів, які надаватимуть якісну медичну допомогу пацієнтам. Надзвичайно важливим у цьому процесі є лідерство вмотивованих фахівців і фахівчинь, які готові адвокатувати й упроваджувати зміни як на рівні країни, так і на рівні кожного окремого університету», — підсумовує перший день Ольга Короленко, координаторка україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти.

Другий день освітнього туру

Група експертів та експерток відвідала Університетську лікарню Базеля, щоб докладно дізнатися про структуру побудови та ефективного управління установою. Університетська лікарня Базеля має три керівні органи:

Керівна медична рада — Steuerungsausschuss Medizin SAM, куди входять директори департаментів охорони здоров’я двох кантонів та два члени від закладів вищої освіти;
Координаційний комітет медицини — декан та керівник факультету, директор УЛБ та два члени ректорату;
Університетська рада: 5 членів від кантонів Базель-місто і Базель-регіон плюс один представник від університету.

Безпосередньо керує Університетською лікарнею Базеля виконавчий директор і його секретаріат, медичний директор, освітній директор, фінансовий директор та директор з персоналу. Разом вони складають Раду Університетської лікарні Базеля.

«Сьогодні наш фокус був приділений університетським лікарням. Ми не лише говорили про адміністрування, а й досліджували процес набуття клінічних навичок, навіть відвідали симуляційний центр. Попри різні інституційні особливості, виявилося, що у нас багато спільних проблем і можливих успішних рішень, які ми будемо впроваджувати», — ділиться своїми враженнями Михайло Рябінчук, головний фахівець з розвитку професійних компетенцій відділу розвитку професійних компетенцій Центру громадського здоровʼя.

Крім того, наша команда ознайомилась з дидактичною концепцією та програмою «Навчи викладач» в медичному факультеті Базельського університету та в Університетській лікарні Базеля.

Програма має 6 модулів, з яких викладачі можуть обрати необхідні для свого професійного розвитку. Модулі й теми охоплюють різні аспекти роботи: дидактику, тренінг для тьюторів, навчання біля ліжка пацієнта, обʼєктивний структурований клінічний іспит, розробка освітніх програм, наставництво та зворотний зв’язок.

Аби викладач чи викладачка успішно розпочали працювати на медичному факультеті чи в лікарні, вони повинні:

пройти три тренінгові курси та отримати “Сертифікат з дидактики вищої освіти”;
провести тестову лекцію в рамках освітньої програми, яку мають позитивно оцінити здобувачі (мінімум 20 позитивних відгуків від студентів з мінімальною оцінкою 7,5 з 10);
представити викладацьке портфоліо (щонайменше 42 академічних години відповідно до вимог факультету).

Третій день освітнього туру

Продовжуємо заглиблюватися у внутрішню роботу Університетської лікарні Базеля, зокрема дізнались більше про швейцарську систему післядипломної медичної освіти та безперервного професійного розвитку.

Ключовою подією дня стало знайомство з інтеграцією студентів-медиків у рутинну роботу лікарні під час навчання. Великий акцент саме на практиці, аби закріпити теоретичні знання та надати впевненості фахівці з перших днів роботи з реальними пацієнтами. Вдалося поспілкуватися і зі студентами, і з лікарями-резидентами та розпитати їх детально про шляхи навчання та професійного розвитку у швейцарській охороні здоров’я.

Стажування в лікарні проходять студенти бакалаврату і студенти магістратури залежно від року навчання:

Мета стажування на першому курсі бакалаврату — це так зване “знайомство з медициною”, перший контакт з пацієнтами, перше враження від стосунків лікар-пацієнт, перший досвід в багатопрофільній команді;
На третьому курсі бакалаврату та першому курсі магістратури студенти вже більше часу проводять в лікарні, принаймні 2 години на тиждень, де вони малими групами 4-5 людей під наглядом супервайзера проводять клінічні обстеження та знайомляться з історіями хвороби;
На другому-третьому році магістратури стажування набуває формату працевлаштування на 2-4 місяці. Студент працює 50 годин на тиждень в лікарні, з яких 5,5 годин — це навчання в лікарні. Раз на місяць чергує з пʼятниці по неділю, має два дні відпустки на місяць та щомісячну зарплату 1200 швейцарських франків. Таке стажування складається з кількох ротацій по відділеннях лікарні.

Кожен заклад охорони здоровʼя та медичної освіти сприяє навчанню впродовж усього життя, зосереджуючись не лише на наданні необхідних тут і тепер клінічних навичок, але й на забезпеченні того, щоб лікарі продовжували розвиватися та навчатися протягом усієї своєї кар’єри. Такий підхід сприяє адаптивності, постійному вдосконаленню та допомагає підтримувати високі стандарти охорони здоров’я.

За якість післядипломної освіти та БПР відповідає Швейцарський інститут післядипломної та безперервної медичної освіти SIWF.

Він складається з медичних товариств/асоціацій, представників закладів медичної освіти, закладів охорони здоровʼя, федерального управління охорони здоровʼя. Головне завдання SIWF формувати вимоги до змісту програм післядипломної освіти та акредитувати центри такої освіти, якими можуть бути лікарні, кафедри, приватна практика. На сьогодні у Швейцарії близько 1500 акредитованих навчальних центрів.

Четвертий день освітнього туру

Наша група фахівців вирушила з Базеля до міста Сант-Ґаллена, щоб вивчити досвід кантональної лікарні.

На відміну від Університетської лікарні Базеля, кантонська лікарня Сант-Ґаллена є афілійованою лікарнею, яка надає медичну освіту спільно з Університетами Сант-Ґаллена та Цюриха.

Ось як виглядає тиждень формальної та неформальної освіти у лікарні Сант-Ґаллена:

Понеділок: загальний обхід з головними та старшими лікарями.
Вівторок: презентація рентгенівського знімка з обговоренням та поясненням діагностичних критеріїв. Працює також журнальний клуб, де учасники представляють та колективно обговорюють актуальні статті, їхній дизайн дослідження та результати.
Середа: презентація рентгенівського знімка з обговоренням та поясненням діагностичних критеріїв; інтерактивна дискусія про короткі клінічні випадки та ширше обговорення про клінічний випадок тижня.
Четвер: спеціалізована лекція, загальний обхід з головними та старшими лікарями, інфектологія.
П’ятниця: презентація рентгенівського знімка з обговоренням та поясненням діагностичних критеріїв; практичний семінар з організації роботи, використання лікарських протоколів; кардіологія.

Кожен день тижня завершується презентаціями кейсів від старших лікарів, а раз на місяць відбувається міждисциплінарна рада з пухлин, інші міждисциплінарні ради або спеціальні доповіді з вузьких спеціальностей.

Також темою наших обговорень була організація післядипломної спеціалізованої підготовки (PUST) в кантональній лікарні Сант-Ґаллена. У Швейцарії панує плавний перехід від університетської до спеціалізованої підготовки завдяки згуртованому й комплексному підході до медичної освіти.

Зустрілась наша група фахівців з доктором Рафаелем Штольцем, віцепрезидентом Швейцарського інституту медичної освіти (SIWF), який відповідає за безперервну медичну освіту. Він особисто зробив для нас презентацією про SIWF та ключової ролі цієї установи в системі медичної освіти Швейцарії.

Зокрема інститут відповідальний за:

Зміни у програмах та назвах спеціальностей;
Створення нових спеціалізованих програм (має бути схвалено урядом);
Зміни та/або створення нових кваліфікаційних сертифікатів та центрів;
Акредитація навчальних закладів (в університетах, лікарнях та лікарських кабінетах);
Навчання викладачів;
Спільно з профільними організаціями за заходи безперервного професійного розвитку.

Серед команди учасників, що навчались в стаді-турі у Базелі, був і Юрій Ординській, медичний директор з хірургії Рівненської обласної клінічної лікарні.

Пан Юрій поділився з нами своїми враженнями та рефлексіями з поїздки.

«Перше, на що звертаєш увагу — що освітній процес спрямований не на кількість отриманих дипломів лікаря, а на якісну підготовку лікарів протягом всього освітнього процесу.

Кількість магістрів в рази менша чим в Україні, але рівень підготовки значно вищий. І основна перевага цьому — робота викладачів із групами по 5-6 студентів. З першого курсу студенти залучені до лікарні та здобувають практичні навички.

Викладачі-практики університетів повністю залучені в лікувальний процес і працевлаштовані в акредитованих до навчання студентів лікарнях».

***

«Також дуже вразило, що існує форма державно-приватного партнерства: атестаційна організація, в яку входять представники лікарень, університетів, органів управління медициною. Основна мета в тому, щоб держава делегувала цій організації можливість атестувати: додипломну освіту, післядипломну, та всі навчальні курси безперервного розвитку не лише для медиків, але також і для викладачів».

***

«Навчання на післядипломній освіті чітко регламентовано. Прописані програми та графіки роботи молодих лікарів. Навчання на практичних базах відбуваються в малих групах із великою кількістю теоретичних та практичних занять. Тривалість такого навчання до 6 років».

***

«Що б хотілося впровадити у наших закладах охорони здоровʼя ОЗ?

Налагодити чіткішу взаємодію з університетом з проведення циклів теоретичного навчання на клінічних базах.
Погрупувати інтернів та закріпити їх за конкретними керівниками, які будуть їх супроводжувати та навчати. За потреби збільшити кількість лікарів, що навчатимуть.
Проводити навчання лікарів, які будуть займатись навчанням інтернів.
І, напевно, ключовим для всіх учасників підготовки лікарів має бути — взяття на себе відповідальності за тих кого, як, і для чого ми готуємо молодих лікарів».

На цьому візит до Швейцарії, який ми організували для наших медиків та представників урядових та медичних закладів, звершено.

Щиро дякуємо всім фахівцям та установам, які зробили цю подорож можливою. Кілька днів ми вивчали швейцарську систему охорони здоров’я та систему медичної освіти, аби впровадити найкращі практики в Україні.