Інтерв’ю з Матвієм Хреновим

Поділитися

Дуже радимо виділити трохи часу й прочитати змістовне інтерв’ю Матвія Хренова. Поговорили про медичну освіту та роботу з медичними освітянами, тренінги з комунікації в медичних ЗВО та про те, що для реалізації власної ідеї не так вже й важливо бути «великим начальником».

Нижче публікуємо найулюбленіші уривки з інтерв’ю, а повний текст читайте в останньому віснику проєкту тут —> https://bit.ly/32MWr70

1f538.pngЧому не навчають у медичних ЗВО, але мали б навчати?

Мають навчати думати. У медичних ЗВО багато говорять про клінічне мислення. Це правильно, але водночас звужує перспективу. Лікар повинен уміти думати не лише клінічно. По-перше, філософія й історія мають бути потужними предметами, а зараз їх викладають дуже поверхнево. По-друге, мають формуватися навички дискусії. Цьому взагалі ніхто ніколи не вчив. Насправді ж робота лікаря — це дуже часто дискусія: з пацієнтом, з колегами. Коли необхідно збирати консиліум для вирішення складного випадку, то що це, як не вміння думати й уміння дискутувати?

І, відповідаючи викликам сьогодення, — мають вчити питанням вакцинації й громадського здоров’я. Нас цьому ніхто не вчив, але наразі це критично необхідні знання.

1f538.pngВикладачі часто скаржаться, що студенти не мотивовані. Де шукати мотивацію у студентів, і чи варто?

Питання мотивації не має універсальної відповіді. У кожного студента є своя «трагічна» історія, чому він чи вона втратили мотивацію. Якщо ми дивимося на студента, який втратив мотивацію через те, що його не змогли зацікавити викладачі викладанням предмета, або на студента, якого батьки змусили вступити до медичного ЗВО, — то це дві різні історії про втрату мотивації. Знову ж таки, студенти розуміють, що від їхнього середнього бала не залежить подальше працевлаштування, що також не сприяє посиленню мотивації до навчання. Кожна така історія потребує свого підходу до вирішення. Для університетів важливо розуміти, що є речі, на які вони впливають: залучення студента/студентки до освітнього процесу, зацікавлення у навчанні, правильний відбір людей, які вступають до університету.

Я пам’ятаю свого викладача, на парах якого засинали дві третини авдиторії. Підпадали під його магічні чари сну навіть ті, хто хотів щось дізнатися. Вважаю, що таких викладачів просто не можна допускати до студентів, бо в таких умовах втратиться будь-яка мотивація. Взагалі фокус уваги має бути зміщеним у практичне навчання, відпрацювання клінічних навичок. Бо теоретизація медичної освіти, коли студенти сидять у пустих кімнатах лише з партами і слухають лекцію, має поступатися місцем інтерактивному, симуляційному навчанню.

А ще тиранія — тоталітарна корпоративна культура ЗВО — аж ніяк не працює на мотивацію. Студенти зараз достатньо вільні, вони мислять інакше, ніж це було раніше. Швидкість передавання інформації змінилась, і це варто враховувати.

1f538.pngЩо передусім варто посилювати в медичній освіті вже зараз?

Я не є експертом суто в медичній освіті, але, на мій погляд, зараз дуже важливими є м’які навички (soft skills). Це ті речі, які не є 100-відсотково медичною освітою, але вони важливі з точки зору особистісного розвитку — це і вміння думати, комунікувати, і вміння дискутувати. Бо анатомії в нас навчити вміють, але навчити спілкуватись із пацієнтом — уже ні. Навчити хірургії можуть, а от зі створенням хорошої мультидисциплінарної команди вже виникають проблеми. Ми маємо зрозуміти, що сучасна медицина не про одного лікаря, а про класну мультидисциплінарну команду. І саме в цей бік варто зміщувати акценти в освіті.

Матвій Хренов — співзасновник Українського центру охорони здоров’я, консультант україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти».